ЗАТВЕРДЖЕНО

Директор ДНЗ №21

_____ О.Каспарова

План проведення моніторингового дослідження дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 21 "Струмочок"

                                                             ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                         Директор ДНЗ №21

                                                                                         ____ О.Каспарова

 ПОЛОЖЕННЯ

про систему внутрішнього моніторингу
якості освіти в дошкільному навчальному
закладі № 21 «Струмочок»

І. Загальні положення

1.1.  Це Положення розроблене для дошкільного навчального закладу  (ясла-садок)  № 21 «Струмочок» відповідно до Законів  України «Про освіту», «Про дошкільну освіту»,  Положення Про дошкільний навчальний заклад, Статуту ДНЗ.

1.2. Це Положення визначає призначення, цілі, завдання, при­близний  зміст і способи проведення моніторингу.

1.3.  Моніторинг передбачає збирання,  системний облік,  обробляння  та аналіз інформації про організацію та результати навчально-виховного процесу для ефективного розв'язання завдань управління якістю освіти в  ДНЗ.

1.4. У межах моніторингу можуть бути проведені дослідження  про вплив тих чи інших факторів на якість освітньо-виховного процесу.  

1.5.  Для проведення моніторингу створюють тимчасові моніторингові групи. Склад групи визначають залежно від змісту моніторингу. До складу моніторингової групи можуть належати представники від адміністрації установи, досвідчені педагоги, медичні  працівники, представники батьківської громадськості.

1.6. Термін цього Положення не обмежений. Положення є чинним  до прийняття нового.

2.     Цілі, завдання та напрями моніторингу

2.1. Метою організації моніторингу є якісна оцінка та корекція навчально-виховної діяльності, умов середовища ДНЗ для попе­редження можливих несприятливих впливів на розвиток дітей до­шкільного віку.

Завдання моніторингу:

• збирання, обробляння та аналіз інформації з різних аспектів навчально-виховного процесу;
• вживання заходів щодо посилення позитивних і одночасно по­слаблення негативних факторів, що впливають на навчально-виховний процес;
• оцінювання результатів вжитих заходів відповідно до стандар­тів дошкільної освіти.

Напрями моніторингу визначають згідно з метою і завданнями ДНЗ.

Можливі напрями моніторингу:

• реалізація базових і парціальних навчальних програм;
• рівень фізичного і психічного розвитку вихованців;
• стан здоров'я вихованців;
• адаптація новоприбулих дітей до умов ДНЗ;
• готовність дітей старших груп до навчання в школі;
• емоційне благополуччя вихованців у ДНЗ;
• рівень професійної компетентності педагогів;
• розвиток інноваційних процесів та їх вплив на підвищення якості роботи ДНЗ;
• предметно-розвивальне середовище;     .
• матеріально-технічне і програмно-методичне забезпечення освітньо-виховного процесу;                                                                              
• задоволеність батьків якістю наданих ДНЗ послуг.

3.     Організація моніторингу

1. Моніторинг здійснюється на основі чинної освітньої про­грами і річного плану ДНЗ.
2. Склад моніторингової групи та її керівник визначається і затверджується наказом завідувача ДНЗ, виданим не пізніше ніж за 2 тижні до початку моніторингу.
3. Керівник моніторингової групи складає проект плану-завдання до моніторингу, у якому зазначає напрями діяльності, ме­тоди моніторингу, терміни виконання і форми Звітності, розподіляє обов'язки між членами групи.

3.4. План-завдання затверджує директор ДНЗ.

3.5. У роботі з проведення моніторингу якості освіти використо­вують такі методи:

• спостереження (цілеспрямоване і систематичне вивчення об'єкта, збирання інформації, фіксування дій і проявів поведін­ки об'єкта);
• експеримент (створення дослідних ситуацій для вивчення про­явів);
• бесіда;
• опитування;
• анкетування;
• тестування;
• аналіз продуктів діяльності;

•   порівняльний аналіз.

3.6.    Вимоги до інформації, що збирається:

• повнота;
• конкретність;
• об'єктивність;
• своєчасність.

3.7.    Формою звіту керівника моніторингової групи є аналітична довідка, яку надають не пізніше ніж за 7 днів з моменту завершення  моніторингу.

3.8. За підсумками моніторингу проводять засідання Педагогічної  ради ДНЗ, виробничих та адміністративних нарад.

3.9. За результатами моніторингу директор видає наказ, у якому зазначені:

• результати моніторингу;
• управлінське рішення за його результатами;
• відповідальні особи з виконання рішення;  
• терміни проведення контролю;  
• терміни усунення недоліків;
• заохочення працівників за результатами моніторингу.

3.10. По закінченні навчального року, на підставі аналітичних довідок за підсумками моніторингу, визначають ефективність проведеної  роботи, зіставляють її з нормативними показни­ки окреслюють проблеми, визначають шляхи їх розв'язання та пріоритетні завдання ДНЗ для реалізації в новому навчальному році.

  ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                         Директор ДНЗ № 21

                                                                                         ____ О.Каспарова

ПРОГРАМА

внутрішнього моніторингу якості та ефективності реалізації

освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі № 21 «Струмочок»

Пояснювальна записка

Програма внутрішнього моніторингу якості та ефективності реалізації освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі
ясла-садок № 21 є нормативною регламентацією функціонування системи внутрішнього моніторингу якості освіти і встановлює зміст і порядок здійснення внутрішнього моні­торингу якості освіти в ДНЗ № 21.

Під внутрішнім моніторингом якості освіти розуміють вид ді­яльності з інформаційного забезпечення управління дошкільним навчальним закладом, заснований на систематичному стандарти­зованому вивченні стану основних та забезпечувальних видів ді­яльності закладу, умов і результатів їх здійснення.

Програма внутрішнього моніторингу якості освіти в ДНЗ № 21 розроблена відповідно до таких нормативно-правових документів:

1. Закон України «Про дошкільну освіту» (ст. 22).
2. Постанова Кабінету Міністрів від 14.12.2-11 № 1283 «Про за­твердження порядку проведення моніторингу якості освіти».

З.Лист Міністерства освіти і науки України від 06.11.2015 № 1/9-535 «Про визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі».

4. Наказ МОН України від 17.06.2013 № 772 «Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів».

У сучасних умовах розвитку системи дошкільної освіти та виховання до керівників дошкільних освітніх установ висувається чимало вимог. Загалом сучасна ситуація залежить від уміння керівника швидко реагувати на зміни, що відбуваються в економічній і соціальній сфері, уміння впроваджувати в практику ДНЗ науково-педагогічні досягнення в галузі управління.

Управління сучасним дошкільним навчальним закладом сьогодні неможливе без отримання систематичної, оперативної, достовірної   інформації   як   засобу   зворотного   зв'язку.   Тривале спостереження за об'єктами або явищами педагогічної діяльності,  система отримання даних для прийняття стратегічних і тактичних рішень називається моніторингом. Його можна розглядати як незалежну експертизу стану освітнього процесу, систему збирання, аналізу, подання інформації та інформаційну базу управління. Актуальність використання моніторингу в ДНЗ полягає у:

• визначенні успішності та результативності протікання освіт­нього процесу;
• навчанні педагогів самоаналізу і самооцінки динаміки своєї ді­яльності в освітньому процесі;
• здійсненні доцільного управління якістю стану освітнього про­цесу;
• прогнозуванні перспектив розвитку об'єктів чи суб'єктів освіт­нього процесу.

Мета моніторингу — виявлення міри відповідності результатів  діяльності  ДНЗ стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Завдання моніторингу:

• безперервно спостерігати за динамікою розвитку ДНЗ, своєчас­но виявляти зміни і фактори, які викликають ці зміни;
• здійснювати тактичне і стратегічне прогнозування розвитку ті найважливіших процесів у дошкільному навчальному закладі;
• підвищувати  мотивацію  працівників  у  галузі  забезпечення якості освітніх послуг;
• залучати  батьківську громадськість до процесу поліпшення
  якості освіти ДНЗ № 21

Види моніторингу:

• педагогічний   моніторинг   забезпечує   педагогів,   адміністра­цію ДНЗ якісною та своєчасною інформацією, необхідною для  прийняття  управлінських рішень.

Об’єкт  педагогічного моніторингу — результати освітнього процесу та засоби , що використовуються для їх досягнення.

• Медичний  моніторинг забезпечує спостереження за динамікою здоров’я та  функціонального стану дитини в різних умовах: у сім’ї,  у ДНЗ. При цьому важливою є не просто констатація, а прогноз  розвитку відповідно до сформованих умов і за потреби – їх  корекція.
• Психологічний  моніторинг дозволяє виявити фактори, що впливають на психологічний розвиток дитини позитивно або негативно, та забезпечити  їх оптимальне поєднання, якщо усунути останні неможливо.
    •    Управлінський моніторинг організовують у такий спосіб, щоб з
  допомогою рефлексії, поглибленого вивчення проблем, проведення семінарів, педагогічних рад можна було точно уявити стан керованої системи і з'ясувати тенденції. Предметом діагностики управлінського моніторингу є діяльність освітньою закладу. Напрями моніторингу: діагностична робота з дітьми , батьками, працівниками. Заходи щодо проведення управлінського моніторингу (творча група з проблеми «Компетентністі батьків як умова сприяння моральному та емоційному благополуччю дитини», модель супроводу педагогів у процесі професійного розвитку, оцінка творчого потенціалу педагогів).

Особливості моніторингу:

Моніторинг передбачає систему відстеження протягом 1, 3, 5 років.

Моніторинг — цілеспрямована спеціальна система, усвідомлена і планомірна на всіх етапах педагогічного процесу.                                          

Під час проведення моніторингу основну увагу приділяють особливостям перебігу педагогічного процесу, оскільки ця процесуальна інформація є найбільш важливою і оперативної порівняно з результативною.

Моніторинг може здійснюватися скрізь, де необхідним є порівняння фактичного стану або системи з наміченим.

Методи моніторингу:

• вивчення продуктів дитячої діяльності;
• ігрові, тестові завдання;
• проведення контрольно-оцінних занять;
• співбесіди з педагогами, батьками і дітьми;
• анкетування та опитування;
• аналіз документації;
• спостереження.

Структура моніторингу

1-ий блок. Забезпечення умов здійснення освітньої діяльності.

2-ий блок. Якість діяльності установи.                      

3-ий блок. Результативність діяльності ДНЗ. Структура моніторингу дає об'єктивну інформацію про діяльність дошкільного закладу.

Служба моніторингу

Директор - особа, яка здійснює збирання інформації, відстежує відповідність стану і результатів освітнього процесу державним  стандартам,   виконання  реалізованої  програми   виховання і навчання дітей, взаємини дорослих і дітей, а також інші показники якості освітнього процесу в ДНЗ, здійснює контрольну функцію, яка є невід'ємною складовою управлінської діяльності.

Вихователі — особи, які відстежують динаміку засвоєння дітьми дошкільного віку програмного матеріалу відповідно до вимог освітньої програми, визначеної педагогічною радою закладу; підготовку дітей до школи з метою виявлення особливостей, змін у розвитку дитини для подальшого обліку, плануючи освітній процес під час педагогічної діагностики.

Педагогічна діагностика дозволяє розв'язувати питання прогнозування роботи в ДНЗ, атестації ДНЗ і педколективу.

Опанування фахівцями ДНЗ методики педагогічної діагностики є найважливішою умовою професійної компетенції.

Педагогічна діагностика — це механізм, який дозволяє виявити індивідуальні особливості і перспективи розвитку дошкільни­ків. Метою діагностичних досліджень є отримання інформації про індивідуальні особливості розвитку дитини.

Під час діагностичних досліджень вихователі та спеціалісти дошкільного навчального закладу здійснюють оцінювання індивідуального розвитку дітей кожної вікової групи, що пов'язано з оцінюванням  ефективності педагогічних дій і є основою для подальшого  планування роботи з дітьми

Створення системи моніторингу:

• відбір діагностичних методик, підготовка анкет, тестів, опитувальників,  розробка критеріїв навчання роботи з ними педагогів  і медичних сестер;

• проведення  моніторингу;

• первинне накопичення інформації;

•  якісна  обробка даних або їх розпізнавання, у ході якого виявляють сутнісні  характеристики досліджуваного об'єкта.

Наведена  система моніторингу діяльності дошкільної освіти дозволяє    на основі отримання об'єктивної інформації приймати управлінські рішення, що сприяють своєчасному запобіганню несприятливих  або критичних ситуацій.

З метою створення оптимальних умов для роботи, виховання і навчання  всіх учасників освітнього процесу в ДНЗ №4 розроблене положення про моніторинг, на підставі якого проводять різні види  моніторингу. Створена в ДНЗ система щомісячного контролю визначає терміни моніторингу в тій чи іншій галузі діяльності.

У кожній    галузі   дослідження   визначені   відповідні   критерії, розроблені    творчою  групою  педагогів  на  основі  вивчення діагностичної літератури. Збирання інформації здійснюють за допомогою анкет і опитувальників для педагогів, батьків; тестових  карт; діагностичних карт з розвитку дитини.

Потім відбувається систематизація та обробка всієї отриманої інформації. Результати моніторингу фіксують у діагностичних та­блицях, діаграмах, схемах, циклограмах, вивішують у батьків­ських куточках усіх вікових груп, використовують під час ство­рення програми розвитку ДНЗ, перспективних планів, авторських програм.

У дошкільному навчальному закладі ясла-садок № 4 комбінованого типу проводиться моніторинг за розділами:

1. Моніторинг кадрового забезпечення, який передбачає моніторинг освітнього рівня педагогів, їхнього кваліфікаційного рівня.

В основі моніторингу підвищення кваліфікації педагогів ДНЗ лежить збирання інформації про підвищення кваліфікації педпрацівників, яка допомагає не тільки оцінити фактичний рівень професійної підготовки кожного вихователя, а й вияви­ти професійні запити і потреби, що допомагає визначити цілі роботи і вибрати адекватні форми її проведення. Професійна підготовка педагога не закінчується у стінах педагогічного навчального закладу, а триває протягом усього періоду професійної діяльності.

Педагогічна самоосвіта вихователя передбачає, самостійне опанування сукупності педагогічних цінностей, технологій, творчості. У дитячому садку педагоги успішно займають­ся самоосвітою, що передбачає розширення і поглиблення професійно-методичних знань і вмінь, удосконалення рівня професійної підготовки. Отримання нової інформації допомагає поповнювати і конкретизувати свої знання, здійснювати аналіз робочих ситуацій, моделювати і прогнозувати навчально-виховний процес.

2. Моніторинг матеріально-технічного забезпечення, який
передбачає моніторинг стану приміщень, будівель, споруд та
забезпеченість усім необхідним.

3.      Моніторинг  навчально-методичного  забезпечення,   який
враховує вимоги до предметно-розвивального середовища,  забезпеченість  дидактичними  посібниками,   методичною літературою, іграшками, технічними засобами навчання.

4. Моніторинг медико-соціального забезпечення, який передбачає моніторинг відвідуваності, захворюваності та фізичної підготовленості дітей.

Робота з фізичного виховання в дошкільному закладі будується на основі діагностики, яку проводить інструктор з фізичної культури за участю медичної сестри. Результати зазначають у картці розвитку дитини. Їх використовують педагоги під час планування роботи з дітьми. Результати роботи обгово­рюють на медико-педагогічних нарадах та зазначають у журналах здоров'я, журналах відвідувань разом з висновками та пропозиціями.

Для здійснення профілактичних заходів у ДНЗ №4,  облаштований медичний кабінет зі спеціальним обладнанням: бактери­цидними лампами, ростоміром, підлоговими вагами, дитячим тонометром.

Основна  мета, яку ставить перед собою колектив ДНЗ №4       , це збереження і зміцнення здоров'я дітей, вдосконалення роботи  з батьками з пропаганди здорового способу життя.

5.  Моніторинг інформаційно-методичного забезпечення, який

передбачає:

•  Моніторинг передового педагогічного досвіду педагогів. У ДНЗ створені оптимальні умови, необхідні для виявлення, вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду. Успішна педагогічна діяльність дозволяє педагогам ділитися досвідом роботи з колегами нарівні району, області, регіону.

• Моніторинг використання педагогами ІКТ.

• Аналіз творчих досягнень педагогів.

Педагоги ДНЗ беруть активну участь у різноманітних конкур­сах: міських, регіональних, всеукраїнських. Моніторинг творчих досягнень педагогів ДНЗ засвідчив збільшення  кількості педагогів, які беруть участь у різних конкур­сах, порівняно з минулим роком.

6. Моніторинг  психолого-педагогічного  забезпечення,  який передбачає:

• формування професійної взаємодії педагогів з дітьми;
•  збереження психічного здоров'я дітей;
• забезпечення єдності виховних, навчальних і розвивальних цілей і завдань;
• забезпечення наступності;
• моніторинг  стану і розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного  віку;

•   моніторинг взаємодії дитячого садка і сім'ї.

Мета: виявити запити на освітню діяльність і задоволеність роботою ДНЗ для врахування під час планування розвитку ДНЗ  та роботи з батьками. Вивчення сім'ї та соціуму передбачає:

• складання соціального паспорту сім'ї;

• вивчення виховної системи в сім'ї;
• визначення міри задоволеності сім'ї діяльністю ДНЗ. Результати анкетування з проблеми задоволеності батьків діяльністю ДНЗ №_ розглядають на педагогічних радах, зборах трудового колективу.

7. Моніторинг динаміки засвоєння дошкільниками програмового матеріалу.

З метою фіксування досягнень дітей та відстеження результатів  їхнього розвитку організована діагностика навчально-виховного  процесу. Для кожної галузі дослідження зазначені відповідні критерії. У кожній групі розроблена система діагностичних карт, у яких зберігаються результати динаміки розвитку кожної дитини. На початку року діагностику проводять з метою виявлення рівня розвитку дітей, у кінці — з метою порівняння і отриманого, на їх основі розробляють медико-педагогічний  супровід кожної дитини.

Для    збирання    інформації    про    динаміку    засвоєння дошкільниками програмового матеріалу відповідно до вимог чинних програм використовують такі методи, як контрольні  зрізи знань дітей, бесіди, спостереження:

• вступна діагностика дітей за вимогами програми «Дитина»;
• діагностика з виявлення загальної обдарованості дітей (у старших групах);
• вхідна діагностика сенсорного розвитку дітей раннього віку;
• контрольні зрізи основних розділів програми, основні компетентності дітей (у старших групах);
• визначення мотиваційної готовності до шкільного навчання;
• підсумкова діагностика за розділами Програми;
• підсумкова діагностика спеціалістів (логопед, музичний керівник, інструктор з фізичної культури);
• аналіз успішності дітей у школі (дитина, вступаючи до школи, має відповідати моделі випускника; складеній відповідно до вимог Програми);
• аналіз творчих досягнень вихованців.

8. Моніторинг якості інноваційної діяльності педагогів, який передбачає:

•  визначення якості засвоєння освітніх програм, рівень професій­ної компетентності педагогів;

• ситуативний аналіз та підготовку до участі в дослідно-експериментальній роботі і впровадження освітніх інновацій;

• здійснення моніторингу та оцінювання;
• фінальне дослідження реалізації конкретних заходів у межах виконання комплексно-цільової програми «Управління іннова­ційними процесами».

До розробки нових ідей залучений кожен педагог ДНЗ.

Результати інноваційної діяльності дошкільного закладу представляють на міських конкурсах, обласних конкурсах «Вихователь року», обласних ярмарках-презентаціях педагогічних ідей і технологій.

Загальні висновки:

• Використання моніторингу в дошкільному навчальному закла­ді дозволяє визначити успішність і результативність протікан­ня освітнього процесу; сприяє підвищенню професійної ком­петентності педагогів; здійснює доцільне управління якістю стану освітнього процесу; прогнозує перспективи розвитку до­шкільної установи.    
• Діяльність керівника з управління моніторинговими захода­ми, спрямованими на вивчення якості освітнього процесу, дає можливість оцінити якість освіти в ДНЗ, намітити «точки зрос­тання» . Щоб установа нормально функціонувала і розвивалася, керівник повинен періодично отримувати інформацію про фак­тичний стан справ і мати можливість порівнювати його з намі­ченим. Для цього створена система контролю. Збирання, аналіз та систематизація інформації необхідна для здійснення корек­ції і дозволяє простежити результативність і динаміку управління педагогічним колективом.

•        Оцінювання проводять протягом декількох років, що дає можливість побачити динаміку поліпшення / погіршення показни­ків  ДНЗ порівняно з попередніми роками